Виставки

Попередні

" Вопрос. Свобода диалога. Еще что-то важное."

14 травня у Mironova Gallery відкривається персональний проект Євгена Самборського «Запитання. Спроба діалогу. Ще щось важливе».
14 Травня 2015 - 28 Червня 2015

14 травня у Mironova Gallery відкривається персональний проект Євгена Самборського «Запитання. Спроба діалогу. Ще щось важливе».

Куратором проекту виступить відомий німецький куратор Райнальд Шумахер.
Виставка триватиме до 28 червня.

Євген Самборський

- Останніх кілька років увесь свій час я проводжу у роботі – нічим іншим не займаюсь, абсолютно нічим. Хоч і роботою це назвати важко. У мене немає ані графіку, ані вихідних, також за вчасністю її виконання ніхто не слідкує, та й результату як такого не видно. Найгіршим в ній мабуть є те,що й завдання ніхто не ставить. Має вона дещо дивний характер: я багато читаю (що читати, вибираю сам), щось із прочитаного записую. Інколи кудись подорожую, трохи слідкую за новинами, пишу, створюю в комп’ютері файли та папки в основному, в папці під назвою «Занотовки до робіт» (під час написання цього тексту натиснув на ній «Властивості» – файлів: 33 287; папок: 1 205). Також створюю певні речі, що прийнято називати продуктами творчої діяльності .
У мене вже давно сформулювались запитання «Чим займаюсь я та, якщо можна так назвати, колеги по цеху?», «Чи готовий я змиритись з тим, що, як і всі художники, займаюсь по суті непомітною, чи навмисно ігнорованою діяльністю?».
Прослідковуючи історію власного розвитку, я помічаю, що ці питання з кожним разом набирають для мене все більшої значимості. Також до них додаються нові запитання, на зразок: «Чи спроможне те, що роблю я і мої колеги, якось впливати на події, що відбуваються тепер в Україні?», «Для чого нам мистецтво, якщо воно допускає те, що відбувається?»…

Аналізуючи власні попередні практики, я вивів основні теми, до котрих дотичні більшість моїх робіт. В основному всі вони торкаються наступних питань:
— Відсутність професійної мистецької освіти в Україні: наявні учбові заклад працюють за давно розробленою, застарілою системою, котра є досить слабкою та значно відрізняється від освітньої системи розвинутих країн.
— Пошук історичної приналежності до певної культурної та мистецької традиції, спричинений, в значній мірі, відсутністю систематизації та достойної репрезентації українського мистецтва авангарду ХХ століття.

Зрештою, практично у всіх роботах присутня тема переосмислення методів власної діяльності, іншими словами, пошуку власної ідентичності. Це в першу чергу демонструє факт непрофесійності функціонування культурно-мистецької системи в Україні, хоч це і так давно відомо для тих, хто якимось чином її торкається. Відтак, ці виявлення й послугували певним поштовхом для розробки даного проекту.

— Проект торкається дослідження взаємозв’язків між працівниками мистецької системи, зокрема постаті художника та пошуку його місця в сучасному суспільстві, непрофесійного функціонування як мистецьких інституцій, так і культурно-мистецької системи в цілому.

Райнальд Шумахер
«Запитання. Спроба діалогу. Ще щось важливе» – перша персональна виставка Євгена Самборського у MironovaGallery/ міській галереї «Лавра».

Робота Євгена Самборського заснована на щирому та справжньому художньому підході. Вона не базується на емоційному чи психологічному творчому виверженні або формальному та технічному підході. Художня практика Євгена Самборського знаходить своє коріння в українській соціальній і культурній реальності. Він аналізує актуальний статус-кво сучасного мистецтва і художників країни та розмірковує про історичні фактори, які призвели до нещодавньої стагнації. Це є результатом відсутності гідної освіти в художніх вузах та відсутнього художнього історичного дослідження будь-якої галузі мистецтва авангарду або нон-конформізму у період до розпаду СРСР. Ситуація додатково характеризується цілковитим дефіцитом державних або приватних інституцій, котрі би ефективно і постійно підтримували сучасне мистецтво та художників. Брак інфраструктури спричинений відсутністю діалогу про сучасне мистецтво. Мистецтво не вважається важливим засобом для відображення нашої реальності, що ставить під питання наші стереотипи, а в найкращому випадку сприймається як декоративний елемент з інвестиційними можливостями.

Це є бекграунд, на основі якого Євген Самборський ставить питання про свою позицію як художника. Базуючись на тупиковій ситуації, він використовує стратегії аналітичного концептуалізму, що дозволяє йому зайняти достатньо унікальне положення в українському художньому дискурсі.

Як і передбачає назва проекту, виставка складається з трьох тісно пов’язаних між собою та узгоджених компонентів. Перша частина, «Запитання», ретельно артикулює основну проблематику і набуває формату публічної реклами чи агітації. Друга частина, «Спроба діалогу», є цілком конкретною пропозицією для робочого приміщення художньої інституції, міської галереї «Лавра». У третій частині, «Ще щось важливе», художник представить глядачеві серію присвят Невідомим Митцям. До цієї частини також увійде серія робіт, основана на досвіді молодих художників, що були змушені відмовитися від власної мрії через необхідність знайти роботу аби заробити на життя.

Зміни на краще можливі лише тоді, коли зроблено чіткий аналіз. Євген Самборський сприймає це завдання серйозно і одночасно пропонує модель майбутнього розвитку.